К 7 3/4
Проблема збалансованого
природокористування
1. Категорія «збалансований
розвиток», її еволюція. Найважливіші баланси у сфері природокористування.
Досягнення пропорцій між природо ресурсним потенціалом і особливостями його
використання.
§ 13 ст. 56-58 (опрацювати);
ст. 57 - 58
виконати творчу роботу.
Додатковий матеріал з теми за
посиланнями:
https://www.youtube.com/watch?v=hF1yfCkFXn0&t=21s
2. Збалансованість між біологічною продуктивністю і
споживанням біологічної продукції.
3. Поняття «невиснажливого природокористування». Досягнення балансу між
основними сферами господарської діяльності.
Практична робота №4: «Існуюча і оптимальна
структура природокористування в Україні»
§ 13 ст. 56-58 (опрацювати);
виконати практичну роботу № 4
Додатковий матеріал з теми за
посиланнями:
Інструктивна картка
Практична робота № 4
Тема: «Існуюча і оптимальна
структура природокористування в Україні»
1. Ознайомтесь с теоретичним матеріалом, проаналізуйте його.
Природокористування – це сфера виробничої та наукової діяльності, спрямована
на вивчення, освоєння, охорону й перетворення природи з метою забезпечення
сприятливих умов життєдіяльності людини. За
характером впливу на довкілля природокористування може бути раціональним
і нераціональним. Раціональним вважають
природокористування, під час якого обсяги залучення природних багатств
компенсуються заходами щодо їх відновлення й охорони. Воно має, з одного боку,
забезпечити повноцінне існування і розвиток суспільства, а з іншого – зберегти
високу якість навколишнього середовища. Це досягається за рахунок економної
експлуатації природних ресурсів та найефективнішого режиму їх відтворення з
урахуванням перспективних інтересів розвитку господарства і збереження здоров’я
людей. Діяльність людини повинна відбуватися строго за законами розвитку
природи і суспільства та законами взаємодії між ними. Природокористування має
бути під суворим контролем держави. Нераціональне природокористування
зумовлене значним перебільшенням антропогенного впливу на природні комплекси.
Наслідком цього є наростання екологічної кризи. Вплив людини на природу
призводить до послаблення її відновлювальних властивостей, зниження якості й
вичерпання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Воно може
виникнути як наслідок не тільки прямих, а й опосередкованих впливів на природу.
Крайнім проявом нераціонального природокористування є хижацьке, за умов якого
знищуються окремі види ресурсів або цілі природні комплекси. Так, зокрема,
сталося з деякими тваринами та рослинами, що колись існували в Україні. Зовсім
зникли з наших лісів європейські тури, а зі степів – дикі коні тарпани, на межі
вимирання опинилися морські ссавці: чорноморські дельфіни й тюлень-монах. Принципи
раціонального природокористування. Дотримання принципів раціонального
природокористування дає змогу розробити заходи з охорони довкілля, відновити
порушені взаємозв’язки в екосистемах, запобігати загостренню екологічних
ситуацій. Принципи
природокористування – певні економічно обґрунтовані правила поведінки
людини і суспільства в природному середовищі. Концепція
сталого розвитку передбачає шість принципів раціонального природокористування.
- «Нульовий рівень» споживання
природних ресурсів. За такий рівень приймається споживання за
попередній рік, а на наступний – обмежується державою чітко визначеним
коефіцієнтом (зазвичай 2–7 %). У разі недотримання з порушників стягують
штраф, який перевищує прибутки підприємства.
- Відповідність антропогенного
навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону. Порушення
цього принципу проявляється у надмірній концентрації виробництва у великих
містах, а також у невідповідності спеціалізації виробництва специфіці
природно-ресурсного потенціалу території.
- Збереження цілісності природних
систем у процесі їхнього господарського використання. Зміна одного з
компонентів природи впливає на інші, а іноді призводить до зміни всієї
екосистеми. Так, осушення боліт спричинюється до обміління річок, усихання
лісів, порушення режиму підземних вод.
- Збереження природно зумовленого
кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності. Цей принцип
полягає у використанні ресурсів за замкненим циклом (без відходів) і
комплексній переробці сировини, коли відходи одного виробництва стають
сировиною для іншого.
- Погодження виробничого і природного
ритмів. Ритмічність – одна з закономірностей розвитку географічної
оболонки. Аби екосистема зберігала рівновагу, необхідно, щоб загальна
швидкість її внутрішніх процесів визначалася найповільнішою її ланкою.
Циклічність веде до повторюваності процесів у природі, що дає можливість
здійснювати перспективне планування.
- Пріоритетність екологічної
оптимальності на довгострокову перспективу. Усі негативні екологічні
наслідки господарської діяльності у живій природі незворотні. Втрата
генотипу певного виду тварин чи рослин невідновлювана.
2. Дайте
відповіді на запитання:
1) Який тип
природокористування в нашій країні? Відповідь обґрунтуйте.
2) Які причини утворення даного типу
природокористування?
3) На основі
статистичних даних проаналізуйте структуру природокористування в Україні та
визначте ступінь її збалансованості і оптимальності
3. Зробіть висновок.
Комментариев нет:
Отправить комментарий